Сквирська ЗОШ І-ІІI ст. №3
 ім. П. Тисьменецького
Чт, 22.08.2019, 01:15
Вітаю Вас Гость | RSS

Вітаємо Вас на сайті Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. П. Тисьменецького

Меню сайту
Персональні сайти
ЗНО - 2019
Корисні посилання
Статистика
Locations of visitors to this page
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Друзі сайту
каталог сайтів Каталог
сайтів України
Мапа світу

Просмотреть увеличенную карту
Новини Педпреси
Головна » 2014 » Лютий » 28 » Стою струнко й урочисто, коли виконую Гімн моєї держави
18:42
Стою струнко й урочисто, коли виконую Гімн моєї держави
Після виконання Гімну у школі проведено лінійку, присвячену ювілейній даті – 175-річчю від дня народження  Павла Чубинського, автора слів Гімну України.

Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Жодному іншому творові не судилася така велична і трагічна доля. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України. А трагічна, бо понад сто­ліття пісню-гімн переслідували, забороняли, знищували - але не знищили.

Функцію національного гімну пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала протягом усього часу існування Української держави. Однак державне зат­вердження отримала лише згодом - 15 березня 1939 року - як офіційний гімн

Карпатської України, що виникла 1939 року. Цим актом було підкреслено зв'язок традицій державності України. Але, на жаль, Карпатська Україна про­існувала недовго. Разом з її упадком гімн «Ще не вмерла Україна» був заборо­нений шовіністичним угорським урядом, так само, як більше сімдесяти років був заборонений на Радянській Україні. З 1 січня 1950 року тут офіційним гімном був затверджений казенно-фальшивий текст «Живи, Україно».

Та настав час відродження, воскресіння. Воскресла Україна, відроджу­ються національні традиції, її символіка, патріотичні і духовні гімни, а се­ред них і «Ще не вмерла Україна». Тисячі і тисячі вірних синів народу з цією піснею на устах боролись за волю України, страдали у царських і сталінсько-беріївських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смер­тю у повстанських загонах. Студенти-герої Крутів (ми вже згадували про них), котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучили банди Муравйова. Коли побитих, замордованих другого дня вели на розстріл, гімназист Пінський, родом із Західної України, заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені, та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

А сьогодні це символ, який затверджений Конституцією України. 

 Народився Павло Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі по­близу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Своє життя Чу­бинський пов'язав із вивченням народного побуту, збиранням і дослі­дженням українського фольклору. За наукові праці був удостоєний високих нагород. Визнання заслуг Чубинського в галузі народознав­ства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріо­та, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Своєю збірочкою поезій «Сопілка», виданою під псевдонімом Павлусь Чубинський, засвідчив свої симпатії до художнього слова, вбо­лівання за його долю. Та найяскравішим виявом патріотичних по­чуттів автора було створення вірша «Ще не вмерла Україна», за що поет поплатився засланням в Архангельську губернію. Чубинський сім літ був відірваний від України, «карався, мучився, але не каявся». Ні постійні переслідування уряду, ні заслання не змогли охолодити його відданості Україні.

Помер Чубинський 26 січня 1884 року в Києві, а місцем вічного спо­чинку став родинний хутір.


>

Переглядів: 452 | Додав: Lk | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
...
Учням та батькам
МО вчителів
Погода
Архів записів
Copyright MyCorp © 2019Безкоштовний хостинг uCoz