Сквирська ЗОШ І-ІІI ст. №3
 ім. П. Тисьменецького
Вівторок, 22.08.2017, 13:55
Вітаю Вас Гость | RSS

Вітаємо Вас на сайті Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. П. Тисьменецького

Меню сайту
Персональні сайти
ЗНО - 2017
Корисні посилання
Статистика
Locations of visitors to this page
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Друзі сайту
каталог сайтів Каталог
сайтів України
Мапа світу

Просмотреть увеличенную карту
Новини Педпреси

Із скарбниці видатного педагога

Одвічна проблема: батьки і діти


Василь Олександрович Сухомлинський - мудра людина, яка віддала своє серце дітям. Чи це не найкращий приклад нам, сучасним батькам і педагогам?

Вашій увазі представлена коротка добірка роздумів всесвітньо відомого педагога про одвічну проблему взаємин дітей і батьків. Гадаємо, що в ній ви знайдете розраду і пораду, яка часом так потрібна батькові й матері.

Батьки і діти... Це вічний світ, у якому завжди було і буде багато важкого і непізнаного.

***

Чому у твого сина холодне серце, мати? Тому, що він за все своє хлоп'яче життя пізнав тільки одну радість - радість споживання. Він був щасливим, коли йому приносили радість, і не зазнав, не пережив величезного людського щастя - щастя творення радості для інших людей...

Я бачу свою найважливішу виховну місію в тому, щоб кожна дитина пізнала це величезне щастя і - це вже не страшно - була жадібним споживачем саме цього щастя.         

***

...творення радості для людей - безмежне.

* * *

Сядьте з дітьми біля вогнища, розкажіть їм про те, що ви бачили і переживали. Нехай і вас піднімуть крила мрії. Якщо у вас вистачить на це духовних сил, серце сина відкриється перед вами, він сване вашим другом.

***

Найголовніше, чого не вистачає важким дітям у сім'ї, - це людської турботи, ласки, доброти. Байдужість і егоїзм батьків робить їх жорстокими, калічить дитячу душу.

***

Запалюйте вогники людяності, дорогі батьки...

запалюйте вогники щастя, мої товариші вчителі.

* * *

Нехай увійде в серце твого сина краса праці. Відкрий перед дитиною цю красу.

* * *

Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях ми бачимо байдужість до праці... як запобігти такій байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою?

Треба наповнити працю дитини красою...

***

Нехай наші діти зрозуміють, відчують, на власному досвіді переконаються, що прекрасне створюється працею, що. праця винагороджує людину красою. У створенні прекрасного - перше джерело працьовитості.

* * *

Громадянська зрілість не падає з неба і не укладається в паспорт у вигляді якогось додатка. Її коріння сягають у дитинство й отроцтво. Нехай же буде сповнене життя твого сина-підлітка громадянськими турботами й тривогами. Нехай він уже в роки отроцтва прокладе свою першу ріллю на ниві служіння народові. Нехай робить твій син добро людям. Допомагай йому в цьому.

***

Радощі золотого дитинства... Скільки турбот у нас, дорослих, щоб діти не були обділені цими радощами. Давайте ж, дорогі батьки й учителі, потурбуємося ще й про те, щоб діти самі творили свої радощі, щоб радощі дитинства їм приносила праця.

***

Є праця, яка за самою своєю природою призначена для того, щоб виховувати добрі почуття, облагороджувати серце. Без такої праці і дитинство не дитинство, і радощі дитинства не повні. Дорогий батьку, придивися до життя свого сина, - чи є в нього ця цраця? Чи залишає вона добрий слід у його серці? Якщо цієї праці нема - не все гаразд у вихованні твого сина. Подумай, що треба зробити тобі, щоб у дитини з'явилася праця, пройнята сердечним піклуванням про живу

***

Залишмо в серцях наших синів красу людяності, дорогі батьки і-вчителі.

***

Книга - могутній вихователь. Школа виховує у дітей любов до книги, знань, науки. Але нехай цей могутній вихователь іде поряд з дитиною і в сім'ї. Створюйте, дорогі батьки, духовне багатство сім'ї - сімейну бібліотеку. Нехай найдорожчим подарунком для твого сина буде книга, дорогий батьку.

***

Не бійся казати правду, не бійся відкрити перед сином своє серце, батьку. Пам'ятай, що поруч з тобою щогодини, щохвилини знаходиться вірний страж твоєї честі й совісті - твій рідний син... Пам'ятай, що на твоїх уроках, батьку, він перевіряє істинність ідеалів... Нехай пильний, допитливий, вимогливий погляд сина буде для тебе, батьку, чутливою стрілкою компаса, що вказує, як треба жити.

* * *

Не ображайте те, що стало для вашого сина дорогим.

* * *

Кожен учитель, кожен батько мріє про те, щоб його діти виросли допитливими людьми, щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнання. Але як запалити цей вогник? Треба розкривати перед дітьми книгу життя, живі, яскраві сторінки навколишнього світу. Нехай дитина сама перегортає сторінки цієї книги, нехай відчує себе шукачем і землепрохідцем. Від нас, дорослих, залежить те, щоб дитина відчула романтику, красу пізнання.

* * *

Як важливо, дорогий батьку, щоб твій син жив не тільки сьогоднішніми радощами, а й турботами про завтрашній день. Сьогодні цвіте сад, сьогодні наливаються золоті яблука, сьогодні достигає виноград - це добре, але треба закладати в родючий ґрунт насіння для створення радості тих, хто прийде до школи через кілька років, хто буде жити після нас. У турботах про завтрашній день народжуються перші патріотичні почуття.

* * *

Дорогий батьку, придивися до життя свого сина: чи є в нього справжній друг? Чи є в світі жива істота, яка стала для нього безмежно дорогою, в яку він вклав частку своєї душі? Чи стиснулося від болю серце твого сина, коли в друга печаль, горе, нещастя?

* * *

Що ти залишиш у серці свого сина, батьку? Ти повторив себе в своєму синові - у нього твої очі, твоє волосся, твої рухи... Але чи зможеш ти повторити в ньому свою душу, чи зможеш створити людину, таку ж красиву, як ти, і красивішу, ніж ти, - адже життя тече не по замкненому колу, а по висхідній стежині, що веде до вершини людсь­кої краси... Кожному молодому батькові, який переживає незабутні почуття хвилювання в ті хвилини, коли син робить перший крок по цій стежині, хочеться сказати: залиш, дорогий батьку, в серці сина свого моральне і духовне багатство поколінь, які завоювали свободу і незалежність нашої Батьківщини... Залишмо, дорогі батьки, в серцях наших синів усю красу навколишнього світу, все багатство наших сердець і сердець наших предків.

***

Там  де немає мудрості батьківського виховання, любов матері і батька до дітей нівечить дітей. Є багато різновидів цієї безглуздої любові, основні з них - це 1) любов замилування; 2) любов деспотична; 3) любов відкупу.

* * *

Дорогі батьки, пам'ятайте, що народити дитину -для цього великої мудрості не треба. Не треба особливого розуму й для того, щоб задовольняти всі її капризи та примхи. Те, що дитина з'явилася на світ, радіє сонцю і світлу, - не якесь чудо і не якась заслуга дитини. Не перетворюйте дитину на іграшку. Діти люблять гратися, але не люблять, коли ними граються, перетворюючи їх на іграшку.

***

...заповітне бажання кожного батька, кожної матері - щоб дітям хотілося добре вчитися. Чим же пробудити це хотіння, бажання? Воно має своїм джерелом бажання принести матері і батькові радість. А це бажання пробуджується в дитячому серці лише тоді, коли дитина вже пережила, зазнала радощів творення добра для людей... примусити дитину добре вчитися можна, спонукавши її до добрих вчинків для блага людей,- зміцнивши в її серці чутливість до навколишнього світу, виховавши здатність пізнавати душевний світ іншої людини серцем.

***

Що ми залишаємо в серцях своїх синів, батьки? Давайте частіше ставити самим собі це запитання. Будемо залишати в серцях своїх синів моральні цінності, створені, добуті, вистраждані трудовим народом за його багатовікову історію, за століття боротьби, що утверджує високу гідність Людини.

***

Чим старша дитина, тим ширший світ її особистого життя і тим більше обмежуються рамки прямого втручання батьків. Якщо у дошкільному і в молодшому шкільному віці дитина простодушно розповідає матері і батькові про всі свої «таємниці», то підліток чи юнак вже набагато стриманіший у розкритті свого особистого світу і дуже хворобливо переживає спроби батьків прямо вторгнутися в нього.

Тут потрібен зовсім інший підхід, який ґрунтувався б на зрослій повазі до особистості підлітка, юнака, на визнанні його незаперечних прав. Тоді не буде відчуження між батьками і дітьми як у молодшому, так і в старшому віці.

***

Авторитет батьків залежить від багатьох умов. Однією з таких неодмінних і важливих умов є правильне, уміле використання батьківської влади. Батьківська влада - це не тільки право, а й мистецтво.

***

Сім'я стає могутньою виховною силою, що облагороджує наших дітей лише тоді, коли ви, батьку й мати, бачите високу мету свого життя, живете в ім'я високих ідей, що підносять, звеличують вас в очах ваших дітей.

***

Умійте творити велике, безцінне, духовне багатство подружнього ' життя - взаємну любов - справжню людську любов, любов красиву і благородну, чесну й віддану. Це сонце, що гріє і світить вашим дітям.

***

Умійте берегти й шанувати, звеличувати й удосконалювати людську любов - найтонше й найпримхливіше, найтендітніше й найміцніше, найкрихкіше   й   наймогутніше,   наймудріше   й найблагородніше багатство людського духу.

***

Не тільки виховувати, а передусім виховуватись - от що важливо.

* * *

Навчити дорожити життям - це той стовповий корінь моральної поведінки, від якого живляться віти чутливості, сердечності, турботи про людину.

* * *

Дорогим для людини стає те, у що вкладено сили душі. Якщо ви, мати, хочете бути своєму синові, своїй дочці найдорожчою в світі людиною, одухотворіть її прагненням творити радість, щастя для вас же.

***

Що ми залишаємо в серцях своїх дітей - залишаємо своїми ділами й словами, вчинками й почуттями? Чим ми запам'ятовуємося нашим дітям, чим підносимо себе в їхніх очах? Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, здатна закарбувати в душах наш образ - образ справжньої людської краси. Ця сила - велике багатство людського духу - любов. Творімо ж це багатство своїм життям. Є воно в наших батьківських серцях - є чим виховувати дітей.

** *

Для люблячих батьків немає нічого дорожчого, як дитина. Це - вічна істина, бо сенс життя людського в тому, щоб повторити себе в новій людині, повтор йти на вищій основі, підняти дітей своїх на вищий ступінь розумового, морального! естетичного розвитку, ніж досягли ми самі, батьки.

** *

Шановні молоді батьки, пам'ятайте, що здоров'я і розумовий розвиток ваших дітей залежить від вас. Пам'ятайте, що створення людини - це не просто біологічний акт. Людина тим і відрізняється від тварини, що вона усвідомлює свою діяльність, включаючи і повторення самої себе в дітях.

***

Забуваємо,ми часом, що жива істота народжена людиною, ще не є людина, людиною її треба зробити; кожна людська істота, як тільки вона навчилася мислити і відчувати, рушає до тієї криниці, яка називається щастям - людським щастям. Кожен прагне щастя, та далеко не кожен трудиться, щоб поглибити цю криницю, відкрити в ній нові джерела.

***

Творення людини - найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти - не тільки і не стільки джерело щастя. Діти - це щастя, створене вашою працею. Пам'ятайте це - і ти, юначе, що із завмиранням серця чекаєш години побачення з коханою, і ти, молодий батьку, у кого в колисці вже співає свою віковічну пісню дитина, і ти, посивілий, умудрений радощами і тривогами сімейного життя, батько дітей і дідусь онуків своїх,

* * *

...перевір себе, завтрашній батьку, чи вистачить у тебе моральних сил на цей нелегкий труд - все життя любити свою дружину, все життя творити її красу, красу дітей, повторюючи в них усе найкраще, що є в тебе, перевіряючи самого себе за своїми дітьми, адже діти - це перші наші вихователі.

***

Коли б мене запитали: у чому справжня мудрість вихователя - батька, матері, педагога - я б відповів: в умінні дати дитині щастя. Щастя дитинства - це спокійне вогнище, яке дає тепло і їжу, але вогонь цей може перетворитися і на катастрофічну пожежу. Все залежить від того, як ви керуєте цим вогнем, дорогі батьки. У мудрості бу­ти кочегаром біля цього вогнища - по суті, вся мудрість виховання.

Пошук
...
Учням та батькам
МО вчителів
Погода
Архів записів
Copyright MyCorp © 2017Безкоштовний хостинг uCoz